заучувати
Смотреть что такое "заучувати" в других словарях:
заучувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заучувати — чую, чуєш, Сб. 1. Вивчаючи щось, добре й міцно засвоювати. 2. Вироблювати певний навик … Словник лемківскої говірки
витверджувати — ую, уєш, недок., ви/твердити, джу, диш, док., перех., розм. Те саме, що заучувати … Український тлумачний словник
завчатися — а/юся, а/єшся і рідше зау/чуватися, уюся, уєшся, недок., завчи/тися, чу/ся, чи/шся і рідше заучи/тися, учу/ся, у/чишся, док. 1) тільки док. Старанно і довго вивчаючи що небудь, забути про все інше. 2) тільки недок. Пас. до завчати і … Український тлумачний словник
зазубрювати — юю, юєш, недок., зазубри/ти, зубрю/, зу/бриш, док., перех., розм. Механічно, не думаючи, заучувати що небудь … Український тлумачний словник
заучування — я, с. Дія за знач. заучувати … Український тлумачний словник
вивчати — 1) = вивчити (що навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій н. галузі), у[в]чити, опановувати, опанувати, оволодівати, оволодіти (чим), студіювати, проходити, пройти, штурмувати, у[в]гризатися (в що); пізнавати, пізнати, у[в]знавати,… … Словник синонімів української мови
